Перспектива розвитку легкої промисловості в Україні

Перспектива розвитку легкої промисловості в Україні

Українська економіка переживає не кращі часи. Як важка, так і легка промисловість інтенсивно втрачає місця в світовому та українському рейтингу. Що ж потрібно для підняття промисловості на колишні позиції? Як сприяти нарощуванню потужностей? Як знайти нові ринки збуту?

Позиція українського уряду обертається підприємцям і виробникам лише введенням нових податків норм, посиленням державних органів контролю. Вихід з цієї ситуації повинен складатися в жорсткій позиції депутатів. Допомога повинна розглядатися з двох ступенів: щабель прийняття законопроектів і загальних норм і другий ступінь - вирішення внутрішніх завдань, перебуваючи на одному рівні з підприємцем.

Більш детально хочеться зануритися у проблематику легкої промисловості. Згадуючи слова головного героя комедії Ельдара Рязанова «Службовий роман», що «легенька промисловість» насправді дуже серйозна і важка галузь, яка приносить значні дивіденди державі та високу зайнятість населення. Давайте розглянемо швейне виробництво з точки зору збільшення робочих місць і поповнення податками державної скарбниці. Знайдемо вихід з ситуації, що склалася і розставимо пріоритети:

1. Підтримка вітчизняного виробника. Відмова від імпорту готових виробів.

Так, нікуди від цього не дітися - китайські товари все активніше наповнюють внутрішній ринок. «Made in China» - це вже звична абревіатура на всій текстильної продукції на полицях наших магазинів. Звичайно, бізнес за схемою «купи-продай» напевно, найбільш поширений і прибутковий, але все ж держава повинна подбати про зайнятість населення своєї країни. Або підприємець на єдиному податку, у якого влаштовано кілька продавців, або виробничий швейних цех, який забезпечує десятки робочих місць - швачки, вантажники, водії, менеджери. До того ж активний платник податків. І ще важливий фактор - це якість виробленої продукції. Не будемо обговорювати китайський товар, краще скажемо, що наша вітчизняна продукція шиється з сертифікованих тканин армованими нитками, що є запорукою якості та довговічності. Це якщо вже не лізти в те, що невідомо яким способом завозиться в Україну іноземна продукція, чи сплачені податки, чи є сертифікати на товар ...

2. Зниження мита на сировину, матеріали та обладнання.

Швейні виробники зіткнулися з колосальною проблемою. Продукція, що вироблена на власних потужностях, так би мовити «без третіх осіб» з попаданням на внутрішній ринок не може конкурувати з імпортними товарами. Давайте ж розберемо цю ситуацію більш детально. Що впливає на собівартість продукції? І як же зробити цю продукції конкурентно здатної? Ось основні чинники, що впливають на собівартість:

• матеріали, з яких виготовляється продукція

• оплата праці робочого персоналу

• оплата оренди виробництва, оренди землі, комунальних послуг

• податкові відрахування

Навіть не розглядаючи три останніх дуже важливі чинники, які безпосередньо позначаються на кінцевій вартості продукції, звернемо увагу на перший пункт, а саме вартість матеріалів (тканини, фурнітура і т.д.). Вартість матеріалів в швейному виробництві становить найбільш витратну частину в формуванні собівартості. Уже закуповуючи тканину, виробник стикається з задачкою: «Адже вартість тканини вже прирівнюється до вартості готового« китайського »товару». Вихід один - врегулювати митне законодавство, а точніше звільнити або хоча б значно зменшити митний збір безпосередньо для виробників.

3. Проведення тендерних торгів безпосередньо з прямими виробниками легкої промисловості.

Природно ця проблема гостро стоїть не тільки для швейних виробництв, але і для всіх виробників в нашій країні. Слабкість тендерного законодавства, корупція «на обличчя». Навіть великі державні тендери та закупівлі не проходять без конфліктів і помилок. Часто-густо тендери виграють приватні особи, як потім з'ясовується, статутний фонд цих «фірмочок одноденок» становить не більше 1000 грн, до того ж неправильно вказано в реєстраційних документах адресу, а телефон що не обслуговується оператором. Виробники втрачають прибуток, яка осідає в кишенях умілих підприємців.

І все ж виробники не втрачають надій, активно борються за право на існування, позитивні відгуки клієнтів, розвиток власного виробництва. Треба докладати всіх зусиль для подолання бюрократичних схем і, врешті-решт, випуск якісної і недорогий продукції. Підтримка українського виробника значний плюс, як для держави, так і для підприємців.